Говорили з кицею по скайпу
Стресує, трішечки кусякається час від часу, а потім спить на подушці, поряд з нею, з тою, якій вчиться довіряти, якій повірила, бо всю дорогу в переносці дрімала... але ще надто крихка та впевненість в своєму отриманому щасті.
Це було щось...по скайпу - слухає мене, потім заглядає в очі своїй рятівниці... В тому погляді стільки всього пережитого... і питання: " а ти мене не зрадиш, як ті, що колись мене позбулися, і ніби непотріб викинули..?"
Але люди хвилюються ще більше за неї мабуть... хочуть щоб їй було добре, щоб якнайменше стресу.
А руки... покусані добрі руки - перекисом водню... і все.)