ЗНАЙШЛАСЯ !!!!!!!
Не знаю - чи плакати, чи сміятись !
Видно мерзенність декотрих двоногих (дивись попередній пост) переповнила локальну міру зла в цьому світі і Господь вирішив компенсувати це маленьким дивом.....
Розбуджений "милосердним таксистом", після написання звіту на форум про його дебільно-недолугу спробу розводу, я вирішив скористатись нагодою і зробити черговий обхід "мисливських угідь" в пошуках Пшеньки - один чорт вже не заснеш після такої історії, та і якраз підходящий час був для пошуків. Вкотре обійшовши марно все що можна, я повернувся до свого будинку - І ... РАПТОМ .... В КУЩАХ... ПОБЛИЗУ ПРИПАРКОВАНОЇ МАШИНИ (яка, холєра, стоїть ПРЯМО ПІД ЗЛОЩАСНИМ БАЛКОНОМ !!!) я на ОДНУ СЕКУНДУ побачив знайому химерно розмальовану мордулєнцію !!! Киця тільки висунулась з під машини - і відразу сховалась під днище автомобля. Повторюю - це була лише одна секунда - але в потрібний момент і в потрібному місці - і я встиг її побачити о третій ночі в світлі вуличних ліхтарів (God bless львіську мерію за освітлення нашої вулиці !
) Виглядає на те, що киця
ВЕСЬ ЧАС ховалась десь в якомусь технологічному отворі ВСЕРЕДИНІ машини, а я починаючи з першого дня пошуків з десяток раз заглядав під ту машину, світив ліхтариком, "кіцікав" до хрипоти - і нічого не бачив !!!
Далі була справа "мисливської техніки" - і години повзання на животі біля машин, торохкотіння сухим кормом, "кіцікання", вмовляння - проте Пшенька не підпускала ближче ніж на 5 метрів. Лише коли я, згадавши пораду Олі Сидор, що вона підманює вуличних котів на вологий корм (бо той добряче пахне, на відміну від сухого!), я збігав додому за пачкою "Шеби". Вертаючись назад, побачив, що Пшенька забігла у під"їзд ! Закривши хутко вхідну браму, зловити її на сходах була справа кількох хвилин. Киця була страшенно перелякана, стрибала на стіни і кидалась на всі боки, але вдалось її взяти, заспокоїти - і вона навіть не подряпала мене, тільки плакала вголос як мала дитина, коли я її ніс додому...
Зараз вона вже покупана (від усіх тих чорних машинних мастил та пилюки !), зжерла захлинаючись пів-пачки "Шеби", напилась молока - і сидить миється як ні в чому не бувало ! А саме смішне в тій всій трагикомедії - що я фактично опинився на вулиці в потрібний момент
ЗАВДЯКИ ТІЙ СВОЛОТІ, що намагалась мене намахати !!! "Не було би щастя - та нещастя допомогло !"
Так що, дякуючи Господу і Богородиці - 2.5 доби нервів та пошуків закінчились щасливо. Киця мало того що знайшлась, так ще і навіть і не кульгає, тобто падіння їй великої шкоди не завдало. Тільки верхня губка трохи розсечена - видно вдарилась мордочкою, коли впала, але зубки цілі...
Дякую усім, хто допомагав поширювати інформацію або просто співчував мені та Пшенці, читаючи цей форум! Хай у вас буде все добре і хай ваші чотирилапі "дітки" вас тільки тішать ! А двоноге лайно, що намагається нажитись на людській біді - хай отримає від життя те, на що заслуговує. "Бог не фраєр, він усе бачить !"
P.S. Дописавши це, відчув, що якась з моїх киць треться мені об ноги - подивився, а це Пшенька прийшла подякувати за порятунок, попросилась "на ручки" ! В такі моменти вкотре розумієш, як по-суті мало потрібно людині для щастя...