UaVet - Форум

**ozric** » 11 авг 2011, 21:30

ходити пішки - ШКІДЛИВО! кажу вам цілком серйозно.
вирішивши прогулятись після роботи ( маршрут Вашингтона-Личаківська), ми з хлопцем побачили, як щось у ста метрах перед нами перебігає тротуар і намагається залізти на дерево. "Білка" - сказав Юрко. "Кошеня!!!" - заволала я і побігла вперед :ab:

. Інтуїція мене не підвела - знахідка виявилась двомісячним кошеням чорного кольору. Неймовірно зрадівши, ми пішли додому.
Не пройшли ми й 200 метрів, як побачили збиту машиною кішку. Але рятувати було пізно.
Але це ще не кінець.На кінцевій трамваю двійки біля кафе я побачила ( маючи зір -4 сама дивуюсь, як мені це вдається) манююсіньке смугасте кошеня. Тут вже мої нерви не витримали, але поки я ридала, тримаючи кошенят, а Юрко намагався подумки підрахувати, скільки вже в мене котів, до нас підійшов дядечко приблизно 50-річного віку, який погодився взяти в нас кошеня хлопчика в особняк. Дядечко видався більш-менш адекватним, має старого кота. Дала йому свій номер телефону і сподіваюсь на краще.
В результаті маємо: пухнасте, грубеньке, м'якусіньке і сором'язливе дівча. Кращого годі й шукати! Одним словом, шукаємо справжніх поціновувачів краси!
Приходьте знайомитись! 097-694-13-26 Софія

**sola** » 11 авг 2011, 22:24

Вау, яка фотка! Прошу мені таку на мейл у макс. розмірі!

Дівчинка чудова, рідкісної масті

Аби ж здорова була! А господар знайдеться!

**ozric** » 13 авг 2011, 21:06

ось такі ми:

повний комплект: цікава вусата мордочка,4 лапки, фостик, китички на вушках, тлуста дупця, яка шукає пригоди і дістає від старших котів:)
кошеня оброблене від паразитів і привчене до горщика.
господарі, ау!

**ozric** » 14 авг 2011, 16:47

не думала, що це потребуватиме пояснення, але Дримбочка віддається ЛИШЕ ЗА УМОВИ ПОДАЛЬШОЇ СТЕРИЛІЗАЦІЇ (наша відповідь "гуманним" прибічникам "природи", які останнім часом телефонують і звинувачують мене у насильстві). ЛЮДИ! Яка природа у 21 столітті? Ви ж не живете у печерах і не народжуєте кожних 9 місяців (це теж, до речі, ЦІЛКОМ ПРИРОДНО :aq:

).

**ozric** » 15 авг 2011, 19:12

ще 1 фото малечі :ah:

**ozric** » 05 сен 2011, 20:49

ми ростем

**ozric** » 29 ноя 2011, 16:37

недовго судилося нам бути в щасливих історіях.
через 2 місяці Дримбочку "перехотіли". без коментарів.
господарі БІЛЬШ НІЖ АКТУАЛЬНІ.

**ozric** » 05 янв 2012, 23:01

забула відписатися, що Дримба лишилася в мене.
фото було-стало:

і ще:

**Одрі** » 06 янв 2012, 00:05

яка красотка.Схожа на Тигру :ab:

Софійка,то в тебе вже скільки?троє?

**ozric** » 06 янв 2012, 00:44

вона вже майже вдвічі більша і грубша за Тигру (це вона, до речі, на фото на задньому плані). Страшно подумати, що то за звір виросте.. На даний момент в мене троє, але боюсь щось казати - хоч це й не дуже багато, але ще один кіт - і мене точно виселять :ah:

**aniaf** » 01 сен 2012, 01:26

Дівчинка неповторна. Вона у нас жила неповний тиждень, поки я прилаштовувала її у найдобріші ручки, і ми у неї всі закохалися. Шкода, фотоапарату не було - були б супер-кадри!!! На моб. фоткали багато, але все неякісне, ну, хоч три шт. скину ...)))
Спочатку Патрік хотів її підлаштувати під себе ( Грея ліпше "змилась" на мансарду ), але ця кицюня (вона виросла у справжню Тойгер ) так... мимоходом собі... поставила все його марнославство на місце одним подихом. На другий день вона загравала з малими, а на третій - вони вилазили їй на голову!!! І тільки-но Плюша (так назвали Дримбочку) освоїлась на всі 100 та сама обрала собі постійне місце проживання у вигляді м'якого кутка на мансарді, а форпост на сходах до неї, їй довелось їхати на нове місце проживання... Як вона не хотіла! Благала забрати її з машини назад додому! Вона, поки доїхала до Червонограду, втратила багато шерсті через стрес... але, слава Богу, Плюша хвилювалась даремно. :ab:

...це неякісне фото я виставляла на тойгер-форумах - її прийняли за свою, писали купу компліментів.)))

**aniaf** » 01 сен 2012, 01:58

Ми заїжджали до Плюші в гості. Живе вона єдиною любимою кицюнею у 4-х кімнатній кв., майже в центрі. Затишне гарне місце.
Дівчина давно мріяла саме про таку кицю. Вона ще з дитинства хотіла завести собі котика. Тато не дозволяв. Тепер погодився, з умовою, що вся відповідальність на ній. Плюша "переплюнула" всі їхні очікування! Чемна, грайлива, розуміє з пів-слова.) У першу ж ніч, приспавши основну свою господиню, вона перейшла спати в іншу кімнату на ліжко тата, зігрівши його ноги своїм теплом. От і все... перемога! Тепер дочка і тато турбуються про кицюньку разом. А мама, яка ще не дуже скучила за Україною за її межами, побачивши Плюшку по скайпу, не може дочекатись зустрічі з нею! Вона теж завжди хотіла завести котика, а чоловік все не погоджувався.)
А це наша Плюшка так солодко спить)

ВОНА ДУЖЕ ЛЮБИТЬ ЗАЛІЗАТИ В РІЗНОМАНІТНІ КУЛЬКИ І В НИХ ШАРУДІТИ)

Кицюнька прекрасно і різноманітно харчується (її господинька чудово куховарить та ще й купує їй всіляку смакоту). Плюша стерилізована, та вона граційна і рухлива, як рись: стрибає, ганяє (має де розігнатись), тому все, що потрапляє в шлунок, не псує її фігуру.)))
Кицюньку по-черзі вигулюють, "пасуть", як корівку, дають можливість пошкрябати кору дерева.)))
...Проводжали нас до машини з Плюшею. Як вона бідненька перестрашилась того, що її хочуть забрати тим самим авто назад до Львова! Я її ледь втримала на руках! Та, коли вона зрозуміла, що це всього-навсього прощання, вона аж полегшено зітхнула, розслабилась і подивилась довгим, повним вдячності, поглядом.
Єх, мала! Вона дуже там щаслива!

...декілька фоток... знову з мобілки) :

...на останніх фото добре видно, як вона хотіла чкурнути від мене, щоб часом не потрапити назад до того, любимого колись нею, Львова...
Плюша "пише" нову щасливу історію свого життя.

PS. Я планувала висилати фотки і звітуватися про життя-буття кицюньки попередній господиньці Плюші (Дримбочки), яка її любила і намагалась якнайкраще прилаштувати... та, на жаль, не маю емейлу...
Думаю, люди, що вболівали за Дримбочку - мають право, володіючи інформацією про подальшу долю Плюшки, разом з нею порадіти за неї.)))