Домовився, що простерилізують, тоді я їх кудись заберу. Через день одна з трьох кішок якимось чином вислизнула з клітки (для мене загадка - маючи нормальні клітки, ще Утою привезені, для чого пхати котів у ті склєпи, крізь грати яких навіть не дуже ситий бультер"єр би проліз?
) і втікла. Її так і не знайшли, сподіваюсь, їй справді вдалося втекти і вона знайде де приткнутися у тому не надто гостинному районі...
Насторожившись "втечею з шоушенка" я на всякий випадок вирішив забрати дівчат (до яких тим часом підсадили щойно підкинутих молоду мамочку з двома кошенятами - карантин побоку, елементарні заходи безпеки щоб не пожерлись - побоку
) негайно, знайти де їх тогож дня постерилізувати (і "підсадну" мамочку разом з ними, все одно вже не годує).
Простерилізував. Думав добу перетримати і напроситися на перетримку в готель. Але дівчата такі нещасні... худі, застресовані, перелякані... Так важко відходили від операції... Нехай вже краще тиждень-два погремлять кліткою у моїй спальні - все одно спати ніколи. Хех...
Ось такі ми злидні зараз. Навряд з таких фоток вартує робити оголошення...
Сіро-біла Тельма, найменш залякана з усіх трьох - як наслідок, найбільш контактна. І абсолютно сумнющі хворі очі.
Її сестричка смугаста Ванда. Ванда лагідна, але може пошипіти і погарчати. Здається, їй після операції найбільше болить...
І їхня "сестра по нещастю" Селена. Таке мале й худе що саме ледь не більше схоже на кошеня, аніж її двомісячні дітки. Ще й страшенно панікує на відкритому просторі. Не уявляю, що з усіма ними таке робили, щоб мати те, що маю...
