aniaf » 19 авг 2014, 20:26
Дівчата, дякую!!! Скажу одне - звідти, де він був перед закінченням історії свого зникнення з мого поля зору, він би сам не вийшов. Я дивилась там кожні сутки по декілька раз. Там нема сховку. І ще я вдячна двом сусідским, його подружкам-кицям (соратники по одночасній з ним стерилізації у Володі), які мудро, по-черзі, зваблювали мене, проігнорувавши цього разу своїх господарів, які, хвилюючись, кликали їх додому, ще раз піти в ту сторону, коли він раптом опинився на десятки раз перевіреному місці... Щодо того, де він був раніше і як туди потрапив... розгортати цю тему не має змісту. Бог суддя... Скажу й друге - те, що ми знайдем свого білячка, я звідкісь внутрішньо знала, коли несла додому підібрану, під час його пошуків, Ладушку...
Ріта, прохання Ваше не виконаю. Нема по чому, на разі, шльопати. Ушкоджене праве заднє бедро, скаче на трьох лапках. На ньму ж ділянка без шкіри, розміром з косметичний диск, рана різана і абсолютно свіжа... Ребра роздуло, бока запавші... Він з голоду помре, а "не свою" їжу не з'їсть.
Дякуючи обробці, рана гоїться на очах, кожні дві години помітно зменшується. Даю перорально подвійну дозу Гамавіту і Стоп-стрес. Завтра будем обстежуватись щодо кісток та суглобів ушкодженої ніжки.
Він мудрий котик... йому дуже хотілось наїстися відразу за увесь час... але я бачу як він себе стримує і їсть свою улюблену їжу манюсенькими порциями, але кожну годину. А поміж тим спить, деколи уві сні видаючи відчайдуйшні, волаючі про допомогу, звуки. Тоді або гладим його ми, хто є поряд, або ж оточують тваринки, які зализують його душений біль. І тоді він повертається у щасливу реальність. Подвійному ж щастю сприяє присутність його киці-вихованки, яка в черговий раз, напередодні, приїхала на декілька тижнів до нас погостювати, а з нею він - "не розлий вода".
