"Маленька собачка - завжди щеня"- це про Жужу!
Їй приблизно рік, але вона не більша, ніж мої 3-4-5-місячні кошенята. Важить трохи більше кілограма.
І вважає себе, мабуть, дитиною. Причому - японською, якій все дозволено
Киця дужє ручна, їй абсолютно чуже поняття "стрес".
Сьогодні провакцинувались (разом із усім прайдом), так що наступні 6-7 днів у нас мораторій на переселення.
Ну, а "після свят", тобто з наступного тижня, будем раді за піар.
Фотографувати Жужу важко, вона постійно мружить очі, хоч спалах я і відключаю.
Найгарніше в ній- це смарагдові очі і ніжний рожевий носик.

http://fotki.yandex.ru/users/super-priska/view/693074/

http://fotki.yandex.ru/users/super-priska/view/693073/

http://fotki.yandex.ru/users/super-priska/view/693072/





). Новые будут как только муж зальет с фотоаппарата в комп.
, да еще ловила на пописах на коврик у двери. С чем связано и каких-то закономерностей вычислить не могу. Очень надеюсь, что эти ее заморочки временные. Вот и сейчас пришла ко мне на руки поурчать - посмотреть, что я там такое про нее пишу. 






