UaVet - Форум

**daria** » 13 сен 2011, 15:12

Маленькая девочка Лилия - красавица, умница и просто комочек счастья ищет семью.
Обладает удивительно позитивным характером и забавными повадками - мурчалка (стоит только потрогать), лизалка, и ооочень нежная. При этом она так потешно играет и исследует мир, что за ней можно наблюдать часами и получать от этого море удовольсвия.
Обладает интересным окрасом – бело-серенькая полосашка с мраморными прожилками. В наличии также маленькие кисточки на ушках.
Как истинное счастье она весьма дружелюбна к котам и собакам и просто обожает людей. Приучена к лоточку. Обработана от глистов и паразитов, привита, отдается с паспортом.
Станьте для нее семьей и вырастите свое большое, мохнатое счатье. Малышка ждет Вас в приюте Сириус.
звоните 099 435 17 66 - Катя.

**vamp** » 13 сен 2011, 15:16

есть в каталоге

**daria** » 13 сен 2011, 15:43

спасибо

**daria** » 15 сен 2011, 16:48

ап!

**daria** » 20 сен 2011, 12:52

**kallisto** » 25 сен 2011, 17:34

Забрали ми Лілію сьогодні додому. Доїхали з притулку добре, вона не пручалася, тільки тихо нявчала. А вдома вийшла з сумки, залізла під диван. Я хотіла показати їй їжу і туалет, бо все-таки довгенько їхали. Стала виймати її з-під дивана, вона зачепила металеву решітку для гриля, решітка з гуркотом впала, кішка злякалася і прокусила мені палець в двох місцях і сховалася за плитою.

Почекали з годинку (а в цей час промили і забинтували палець), повідволікали її іграшкою і її звідти дістали. Вона сидить вся напружена і нашорошена, швидко дихає, не муркає, не реагує на запахи їжі, не проситься в туалет, не йде оглядати приміщення і знайомитися.

І не знаю, що робити з нею. Моя кішка, яка залишилася з батьками, навіть в критичних ситуаціях не прокушувала пальці. І не боялася так. Їй завжди все цікаво, подивитися, обнюхати, познайомитися з новим місцем.

Шо робити з Лілією? Я розумію, що це для неї величезний стрес, але я розраховувала трохи на іншу поведінку.

**kallisto** » 25 сен 2011, 19:30

Залишили її одну, пішли прогулятися. За цей час вона знайшла лоток і зробила туди свої справи, може трохи поїла і попила. Тепер ходить по квартирі і нявчить, і втікає, якщо до неї хтось наближається. А тягнеш до неї руку, вона шипить і проявляє агресію.

**kgorobey** » 05 окт 2011, 12:43

Як справи в Лілії? Є новини?

**kgorobey** » 05 окт 2011, 15:53

Щойно розмовляла з хозяйкою Лілії
В них все добре, киця звиклась до людей, так що нас в щасливі історії ))
Чекаємо фоток :ax:

**kallisto** » 07 окт 2011, 23:17

Напишу ще про кішку. Вирішили назвати її Роні, бо Лілія мені не дуже подобалось. Думала: як її називати? Ліля? Ну що це за ім'я для кішки. Тим більше, що вона не лагідна і мила, а розбишакувата і дикувата. Хотіла літературне ім'я і вибрала ім'я Роні - як Роні-дочка розбійника.

Вона трохи відійшла, якщо заловити її біля миски з їжею, дається погладитись і навіть можна її потіскати на колінах, сидячи в кріслі в кухні, але якщо нести до компа з метою потіскати її там за читанням жж, втікає. Під кріслами никається вже набагато менше, але никається біля стін. Може прийти потертися об ноги, але коли бачить, що ти тягнеш до неї руку, щоб погладити, втікає. Якщо мурчить, то як трактор і надовго. Андрій скаржився, що вночі приходить, лягає в голові і мурчить впродовж години і не дає спати. Куди йому зрозуміти, яке це щастя, він ніколи не тримав котів. Спить або в ногах у нас, або біля подушки, або за ліжком, де стоять запасні подушки, на подушці. Любить спати вдень на спинці дивану, фото нижче.

Їсть добре, від'їла вже нереальний такий пузяку, хоча ми її наче не перегодовуємо. Ггг як ходить, то аж хребет прогинається під вагою живота. Їсть роял канін 34 для кошенят, і ще додатково п'є молоко, ряжанку, їсть м'ясо, яйця варені, ошпарену курячу печінку - любить все, і до всієї їжі проявляє інтерес. Хоча по столам не лазить, я якось забула на день на столі тарілку з м"ясом для неї ж, і коли прийшла додому, побачила його нетронутим. Вдень даю їй до 60 грамів корму, і давала прикорм, небагато - наприклад, трохи ряжанки або половина яйця, або трохи творога на день. А вчора приходив ветеринар, я порадилася з ним, і тепер буду давати менше корму, щоб не перегодовувати.

В туалет ходить справно, її лоток і наповнювач влаштовують її цілком і повністю. Риє так, що здається, хоче прорити до сусідів. За ці два тижні без двох днів були пару ляпсусів, обидва - на нашу пухову ковдру. Але обидва рази її лоток був недоступний для неї, тож я сприймаю це нормально. Хоча хотілося б, щоб вона потерпіла. Надіюся, з часом вона стане більш вихована.

Вчора приходив ветеринар зробити щеплення. Їй після притулку мали зробити друге по порядку щеплення, і навіть лікар приніс з собою вакцину. Але за кілька днів до його приходу я помітила, що вона весь час крутить головою і чеше вуха. Запідозрила вушного кліща, лікар діагностував отит. Тепер накупили ліків і будемо капати і засипати присипку. Перше закапування пройшло наче нормально, але треба, щоб хтось кішку тримав і лагідно з нею говорив, а другий заливав краплі. А щеплення так і не зробили, і доведеться перше повторити.

Грається з іграшками: махалочкою з пір'ям, м’ячиком, який котиться і дзвенить. Купила їй велику кудлату мишу, вона з нею смішно бореться. А маленьку з пір'ям кудись загнала, навіть не знаю, куди саме. І дуже смішно грається: підстрибує і робить в повітрі кульбіти і сальто.

Трохи фоток і відео. На перших фото вона в коробці, вона там ховалася перші кілька днів. А зараз ми купили їй класну велику когтеточку з хаткою. Поки що вона не проявляє до неї великого інтересу, але я на це сподіваюся.

Хотіла вставити відео і слайд-шоу, щось не получається. Буде просто посилання.

https://picasaweb.google.com/evgenka.k/duaQPK?authuser=0&feat=directlink

**lya.21** » 08 окт 2011, 05:49

Евгения, СПАСИБО Вам за Рони, что дали ей шанс стать домашней и любимой кошечкой :ax:

. Я думаю, что она обязательно станет ласковой девочкой, нужно еще немного времени и все будет замечательно. Она же еще маленькая и "дурашка", не понимает своего счастья, и того, как ей повезло в жизни. А какая она стала красивенькая

Вот что значит жить в доме, где тебя любят

Счастья Вам и Вашей семье, а Рони, чтоб выросла полсушной и ласковой мурчалочкой.
Спасибо за "фотоотчет". будет желание и время, рассказыйвайте нам о Вашей жизни.

**kallisto** » 08 окт 2011, 09:45

Ось іще відео, як вона грається

http://youtu.be/0dhqvF_vozY

**kgorobey** » 08 окт 2011, 16:48

дуже дякуємо вам за Роні! За те що даєте їй шанс стати найкращою лагідною леді, і я певна що вона такою стане!
В неї вже явний прогрес, вона ще кошеня, і з такою любов"ю, яку ви їй даєте, дуже скоро буде спати в вас на колінах клубочком поки ви будете читати жж! :cp:

в притулку вона була б приречена на здичавіле життя в вол"єрі, адже зовсім би не знала людей... Ще раз дякую за щасливу історію! :ax:

**kallisto** » 09 окт 2011, 21:09

Найкраща лагідна леді - це буде дуже важко. Вона дуже дика. Не дає погладитись, і втікає, якщо тягнеш до неї руку.

А зараз так взагалі все погано. У неї отит і треба двічі на день заливати краплі, а потім насипати присипку. А це чотири маніпуляції в день. А вона і на одну не дається. Якби вона була хоч трохи спокійніша, бо зловити її нереально. Її не можна приманити навіть їжею вже, навіть сирим м'ясом, до якого вона дуже ласа.

Ввечері одне вухо закапати вийшло, а друге - ні. І не дається ніяк, вдома багато дірок, куди можна заникатися, і вичепити її з-під дивану чи тумбочки нереально, бо втікає. Як далі давати краплі, я не знаю, бо вона ніяк не дається на руки. Прокусила Андрію палець і обцарапала руки. А не давати краплі, може оглухнути.

Я в розпачі. Так хотілося спокійну лагідну кішку.

Шо дєлать? Як з нею жити? Як її лікувати?

**aldonad** » 09 окт 2011, 22:27

Спокойствие, только спокойствие (С)
У Вас котенок с лабильной психикой, другими словами очень нежный ребенок, реагирующий на все очень эмоционально.
У меня самой такое же, только кот. Я до сих пор пожимаю плечами и говорю, тебе бы девочкой родиться, тогда бы все правильно было.
Жить с ней...да легко. Это возраст детский, ей конечно интересней побегать-попрыгать, чем сидеть плюшкой на коленях. Я своего так и не приручила, т.к. выступаю за свободу кошачьей личности, т.е. сам захочет, сам придет. Ну довыступалась: он со мной только спит в прохладное время года, т.е. я для него грелка. Но мама у меня безыдейная и она кота таскала на руках, садила на колени, когда смотрела телевизор, и чтоб Вы понимали, к ней на колени он приходит, еще и возмущается, когда его оттуда после пары часов лежания выставляют.
Как лечить...ну да, невеста будет кусаться, драться, кричать, я буду жаловаться в обком (с). Редкой кошке нравятся эти все манипуляции. Поэтому вооружаетесь полотенцем, сложенным в несколько слоев, кошку запеленали, одни уши торчат, один безопасно держит через полотенце, другой занимается ушками. Я своего в принципе могу "притушить" и без пеленаний, это уже на самые экстремальные случаи типа анализа крови. Кладу на спину его себе на колени, и уговариваю, или строго нельзя, можно хлопнуть пальцем по носу (как если бы мама-кошка лапой дала расшалившемуся дитенку), дунуть в лицо, мой терпит, куда ж он денется, я тетка жесткая, если сказала лечиться, значит лечится.
Мой тоже очень хорошо понимает, что от моих рук, тянущихся к нему хорошего вряд ли дождешься, то таблетку впихнет, то глаза закапает, еще и когти стрижет, и зубы чистит. Поэтому кот от меня бегает. Отлов осуществляется либо жестко: вытягиваю из щелей, под диван он не прячется, он за него лезет, я и диван двигаю, и подкладку сзади уже разрезала, чтоб его выволакивать, в это время кот пищит и плачет, ну и кусается и царапается. Либо хитро: можно подманить игрушкой. т.е. кидается мячик и он по молодости лет выбегает за ним из укрытия, я сзади налетаю, потом мой - любопытный, выходит на звук мобильного телефона, или на открывание балкона, т.е. я его чем-то выманиваю, а при этом в глаза не смотрю, ну как-будто я вообще по своим делам, не за котом пришла. Пока прокатывало, а у нас были обработки глаз 4 раза в день, по 4 средства с перерывом в 10 минут, т.е. кота отлавливать минимум 16 раз в день.
Главное правильный настрой: лечение - это во благо. Надо значит надо. Мой кстати более или менее втянулся в этот процесс, все наши обработки-таблетки происходят гораздо мягче теперь.

**vikkki** » 10 окт 2011, 18:50

kallisto, мы вот тоже недавно взяли котёночка у одной из местных форумчанок. Она чуть помладше вашей Ронни будет. И тоже всё непросто и сейчас и особенно в самом начале было. Это всё равно, что появился маленький ребёнок в доме. Только котячий ребёнок. Лечим её сейчас от клеща в одном ушке. И она тоже протестует, мягко говоря, и во время первой помывки паинькой не сидела. Когда маленькому ребёнку мажешь ссадину йодом, то тоже и крики и писки и протестовать он будет и убегать. Перчатки одевайте и кофту, когда обрабатываете ушки, и тогда меньше повреждений на коже будет. Ронни к вам немного привыкнет, может на это пару месяцев надо и станет домашней и ласковой кицей. :ab:

**kallisto** » 11 окт 2011, 20:32

aldonad, дякую за таку детальну і розгорнуту відповідь. Закапувати вуха стало набагато легше.

Читаю багато статей про агресивних котів і як з ними боротися. Вона правда не дуже агресивна, але якщо її ловити для закапування, просто хватати за що хватається - за хвіст, попу, спину, то вона шипить, розпушає хвіст і царапається. А потім никається кудись під дивани, і якщо вірити статтям про котів, то коли вони сидять під диваном, вони вже не пам'ятають, за що ти їх караєш. І шо з нею робити? Лікувати треба, але від того, що я її весь час ловлю, вона дичає ще більше. Опускаються руки від її дикості. Вона вперто втікає і не довіряє нам.

Бачила сьогодні в зоомагазині абсолютно довірливе кошеня, яке бадьоро скакало по прилавку, кусало все, що попадається, дало погладитись, а точніше ігнорувало мене, поки я його чесала, а воно пило воду із супер-поїлки. І я тоскно подумала про нашу кішку, навколо якої ми скачемо вже два тижні, годуємо вкусняшками, закидаємо іграшками, лагідно розмовляємо з нею, а їй все пофіг. Біля неї навіть пройти не можна, вона втікає зразу. З рук їжу не бере, і якщо ти сидиш біля її миски, то теж не їстиме. Як її до імені привчити? Як до людських рук привчати?

Блін, я хотіла спокійного кота-мурчалку, який буде флегматичний і спокійний, сидітиме на руках, випрошуватиме їжу, буде тертися об ноги, але у нас таких тенденцій не намічається навіть. Так собі думаю: якщо за місяць-другий не відійде, то стерелізуємо її і відвеземо бабусі чоловіка в село. Там коти напівдомашні, в дім пускаються, але вільно можуть ходити на вулиці. Хай там собі носиться, і не буде їй такого стресу.

**aldonad** » 11 окт 2011, 21:15

Свободный выгул для такой кошки - это еще больший стресс, особенно после жизни в квартире. Да она с ума сойдет. Однозначно, это квартирная городская кошка с тонкой душевной организацией. Вы еще будете получать удовольствие от тонких нюансов общения с кошечкой умненькой, хитренькой, но очень и очень впечатлительной. И будет она скорее всего по кошачьи независимой, вряд ли ее купишь на вкусняшки. Вот у меня сейчас есть котенок на пристройство, вот там я уверена, что девка, прямая как рельса, войдя в новый дом скажет, а где здесь жрать дают? ))) У Вас же существо деликатное. Мой вообще не попрошайничает, никак. Мы когда были на натуре. т.е. корм не стоял в свободном доступе, я даже не знала, голоден кот или нет, просто ели по расписанию. Разговаривает он исключительно сам с собой, о чем-то о своем, изредка урчит на руках. На кличку он не отзывается глобально, но свое имя знает. Приучали, ну даю ему мисочку и подзываю по имени. Как-то я обратила внимание, что мои кошки не знают, что такое кис-кис-кис. Сейчас может обернуться, поменять направление движения, но в руки прям не пойдет конечно. От деликатного кота стоит ожидать деликатного общения. Он иногда очень явно показывает, что все же я не совсем пустое место. Например, вечером, придя с работы мне надо его кормить, он бежит за мной, нюхнет мисочку и отходит, чтобы тереться мне в ноги, а только потом ест. Еще он любит целоваться. Например, сидит на возвышении, на спинке дивана или на подоконнике, можно к нему наклониться и он ткнется мокрым носом в лицо. Обнаружила эти способности совершенно случайно, коту уже полгода точно было, не в два месяца.
То, что кошка верещит во время манипуляций, и ведет себя дико - это не агрессия., и наказывать ее здесь совершенно не за что. Или дать остыть (мой отходит за секунду, только выпустили, все, уже спокоен, не орем), или попробовать все же вкусняшки. Но мой вообще не пищевик, он прям чтоб взахлеб ничего не любит, кроме одной дряни - сушенных легких. Вот если бы Вы кошку полечили, потом после манипуляций она бы подошла и намеренно цапнула...это другое дело, это надо пресекать.
Пугливым кот как был, так и остался, уж таким уродился. У нас кота не то что никто не наказывал, мы на него и не прикрикнули ни за что. Себе дороже было бы. он бы пригибался. трусил, убегал бы. Я ж не зверь, чтоб кота травмировать психически лишний раз.
Но нам удалось выучить слово нельзя. Ему нельзя лазить за телевизор, где провода и жрать обои (обоев не жалко, но и пользы ноль, опасно даже). Так вот: строгое нельзя (не истошным криком, а спокойно, сдержанно, но однозначно, нет и все) и кота забрать, или отогнать, или отманить брошенной игрушкой, переключается он момнетально (играть он кстати во всякие дразнилки очень любит). Попробуйте игрой привлекать, я думаю, столь юная особа будет Вам благодарна за активное времяпрепровождение.

**vikkki** » 12 окт 2011, 12:46

Давным-давно я лечила своих попугаев от клеща. Мазала им надклювницу и лапки аверсектом. ::co::

Они дико кричали, вырывались, прокусывали руку через перчатку. Моменты отлова и обработки мазью им жутко не нравились. :ai:

Весь месяц, пока я их лечила, они меня боялись, прятались по дальним углам клетки :ac:

и кричали, когда я просто сыпала корм и меняла водичку в клетке. А одна особо активная попугаиха подлетала и кусала меня. Клещ был успешно побеждён. Месяца полтора-два пухи отходили от лечения и простили меня, наконец, и перестали боятся и стали вновь спокойными и ласковыми моими пухами. :ab:

Я думаю, если бы ребёнка было так же легко заполучить как и котёнка или щенка, то люди, скорее всего, тоже бы стали при болезнях детей или проблемах в воспитании отдавать их родственникам, в село, да и просто выбрасывать на улицу. Один ребёнок не подошёл, можно его сплавить и взять другого.

**vikkki** » 12 окт 2011, 14:14

**kallisto** » 12 окт 2011, 14:15

vikkki, мені не дуже подобається зверхній тон і повчання щодо дітей. Я не один раз зустрічала згадування, що коти як люди. Вони НЕ люди. Вони можуть бути гарні, смішні, розумні, веселі, але вони НЕ люди. Вони не думають, вони живуть інстинктами. А якщо кіт не уживається з господарем, гадить, кусається або просто погано почувається, то для чого мучити себе і тварину? Чи нести це як хрест до смерті господаря чи кота?

І в тому, щоб віддати нашу кішку туди, де їй буде краще, я не бачу нічого страшного. Там є всі умови для котів і є вже два домашніх коти, які товсті і катаються як сир в маслі. І то, це тільки в тому разі, якщо ми з нею не уживемось.

LN » 12 окт 2011, 14:30

И дальше? Будете брать, пробовать, отдавать :ai:

Или откажетесь от идея иметь кошку?
Коты - не люди, но они не заводная игрушка, они живые, у них есть характер, привычки. Они способны полюбить...
Любите ли Вы свою кошечку?

**nyura** » 12 окт 2011, 14:37

Понравиться насильно нельзя. Одному нравятся кошки независимые, другому - ласковые, в этом нет криминала. Вот только перепристраивать кошечку без согласия ее куратора по-моему не правильно!

**vikkki** » 12 окт 2011, 14:39

kallisto, это открытый форум. И каждый здесь может высказать своё мнение вне зависимости от того, нравится оно вам или нет.

Маленький ребёнок до некоторого времени тоже живёт инстинктами как котёнок или щенок. Когда ему плохо, он также плачет и зовёт маму на помощь. Так же играет и шалит. Не со зла, а потому что маленький и глупенький ещё. А бывает и кусается и дерётся. Попробуйте помазать разбитые коленки у маленьких деток. Или сделать укол. Будет вам по полной программе и "отлов" ребёнка и слёзы и крик.

И воспитать ребёнка чтобы он стал достойным воспитанным человеком совсем непросто и не у всех родителей получается. Почему же родители так часто несут свой крест, когда их ребёнок трудный, болезненный, излишне шаловливый? Можно ведь отдать его в детдом, а то и просто выкинуть на улицу.

100% ценность человеческих детей здорово бы поуменьшилась, если бы их можно было бы так легко их приобретать и отдавать. :ac:

У людей такие забавные моральные нормы. И были бы темки на мамских форумах : ребёнок шалит, плачет, порисовал стены, что-то разбил , я, девочки, отдала его в детдом и ищу нового ребёнка себе :ci:

. Может он подходящим окажется.

**vikkki** » 12 окт 2011, 14:51

Можно легко себе представить, чтобы случилось, сели бы кошки массово исчезли. И остались бы единичные экземпляры, доступные лишь самым обеспеченным людям. Ценность кошек в глазах людей вмиг бы выросла.Тогда бы за ними люди бы следили получше чем за детьми. Ведь ребёнка может завести практически каждый, а кошка это ценность и доступна лишь избранным. И было бы самое лучшее питание, уход и поездки к ветеринару хоть каждый день, если нужно.