UaVet - Форум

**Nysia** » 02 фев 2011, 23:00

26.01. пішов на Райдугу наш Борман. Ви могли його пам"ятати по старих наших фото. для Боксерів 11 років не так вже і багато. Але дітьониш дуже ослаб останнім часом. Він переніс за ці роки 6 наркозів, хворів, але все одно це для нас дуже страшна несподівана подія. Борманяка був найкращою собакою. Лагідним і веселим, добрим і надзвичайно людяним. Поки що я навіть боюсь іти шукати його фото в архіві. ..
Бережіть ваших улюбленців!

І згадайте добрим словом нашого друга Бормана. Нехай справді там, де Веселки-Райдуги, він буде молодим і здоровим і зустрінеться з іншими своїми побратимами, які там, а ми звідси зігріватимем його теплом наших спогадів і наразі сліз.

**Fuflik** » 02 фев 2011, 23:14

Еще острее одиночество
Мне сердце колет хладным жалом.
И в маленьком моем сообществе
Одной Душою меньше стало...
- Всего-то горя, - кто-то вымолвит, -
Не человек ушел - собака,
У смерти никого не вымолить,
И, право, стоит ли так плакать?
Но слезы катятся упрямые,
И боль пульсирует упруго,
Когда стою у края ямы я,
Где упокою тело Друга.
Моя Прекрасная Собака!
Ну как не плакать? Как не плакать? :ak:

**Nysia** » 02 фев 2011, 23:33

саме через Бормана почалось наше непросте, але таке сповнене їхнього котячо-собачого тепла життя. Перші дружби з дворнягами, Джуля і Тюбітейка так і залишились з нами. Борман знайшов наших Вєню і Мотю викинутими місячними кошенятами в коробці в кущах, де до наступного ранку вони б не вижили. Борман сприйняв Нисю, яка вже чекає його на Райдузі. Він пускав в дім всіх собак, які були на перетримках, і навіть поступався їм своїм лежаком, диваном та мисками. Він дозволяв новим котам пити його воду і плутатись у нього між ногами. Він навчив мого чоловіка кошатника поважати собак. Він настільки любив нас, свою сім"ю і мою маму, що нереально переживав кожного разу, якщо доводилось кілька годин проводити без людей. Він навчив мого сина ходити, а саме головне, навчив його бути людяним і любити тварин. І Стю, коли виросте, обіцяє стати ветеринаром, щоб лікувати всіх хворих звірят.

**Natau** » 03 фев 2011, 02:11

Так жаль

Мои искренние соболезнования! :ak:

Держитесь...

Oo » 03 фев 2011, 02:23

Це дуже важкий для Вас час, такий сумний.
Тримайтесь...

LN » 03 фев 2011, 09:55

мои соболезнования :ak:

Ваш Борман прожил достойную счастливую жизнь. На радуге он будет молодым прекрасным здоровым псом, будет любить и оберегать вашу семью и там.

**nyura** » 03 фев 2011, 10:30

Мои соболезнования... :ak:

**IrinaN** » 03 фев 2011, 10:47

Держитесь, хотя никакие слова тут не помогут. Он прожил 11 лет, для крупной собаки это солидно. И, главное, что прожил в любви и тепле ваших сердец.
Как поживает Тюбитейка? Я ее помню.

**tgs** » 03 фев 2011, 11:34

Соболезную :ak:

**megera** » 03 фев 2011, 11:40

Оксанко, співчуваю! :ak:

**vitushka28** » 03 фев 2011, 12:53

Оксана, помню вашего Бормана еще по догги такой рыженький парень и мальчишка под ним. Примите мои самые искренние соболезнования в связи с потерей друга :ak:

Беги Борман на Радугу теперь ты здоров, молод и силен...

**pit** » 03 фев 2011, 13:38

Держитесь! Вы были счастливы вместе! Борман всегда будет жить в Вашем сердце и согревать его! Беги, пес...
Пусть Вам придет утешение! А Ваш сынишка будет здоровым и счастливам парнем!

**ryna** » 03 фев 2011, 13:59

Тримайтесь! :ak:

**Yaposhka** » 03 фев 2011, 17:51

Оксаночка, не поверила своим глазам, когда увидела здесь темку :ak:

Держитесь! :ak:

Соболезную и плачу вместе с Вами :ak:

Помню Борматусика...такой сладкий мальчик..............был :ak:

Просто нет слов.....обидно...горькоя...тяжело.........
Как жаль, что закончилась такая яркая страница из жизни, в которой отныне не будет Бормана
:ak:

Пусть бежит, зайчик...мягких ему облачков..............

**lya.21** » 03 фев 2011, 19:30

мягких облачков тебе, Борман. Беги большая, умная, добрая и мудрая Собака!!!! ты был лучше,чем многие человеке на этой Земле :ak:

**Nysia** » 03 фев 2011, 22:36

Дякую, дівчата

Тюба зараз у Львові. А от Джульєта страшно скучає за Борманом.
Котам легше. Вєня і Мотька - справжні бандитки і ведуть себе на дачі як повноцінні кицьки - не вірте, що стерилізація пригнічує щось там у котів - полюють, ганяють сусідських котів.
Шварц і Бася тут в Києві - здружились і ходять тепер як Інь і Янь - наглі, веселі, лагідні.

Навіть не знаю, якби не вони, як би ми пережили втрату Бормана.

**Natau** » 03 фев 2011, 23:41

Оксан, прекрасно тебя понимаю. Найта тоже скучает за Каримом. Первую неделю выла дома, когда оставалась одна. Кошка Маруша по сей день ходит по квартире, кричит и ищет его... Как невыносимо больно их терять :ak: