Да! Да! Да!! всім, хто допомагав, низький уклін
Мама дзвонить регулярно, каже, що Лючіка почала рикати на кицю (значить зрозуміла, що вже вдома), бо в мене в перший же день пояснила кицям хто в домі хазяїн, а у мами терпіла побої від киці... А там така киця, що мама завжди казала, що ви собаку не бійтеся, ви до киці не підходьте краще від гріха подалі
Каже, що Лючіка почала стрибати вдома, грається так, і дуже сильно просить цукерки (в мене мама невимовна сластьона

, а тепер каже без цих очей, які на тебе постійно дивляться і цукерочку не може зїсти)

Я мамі правда ще коли вдома була накупила гематогену, щоб замість цукерок собаці давати, так що мама тренує силу волі
А ще мама переживає, що Лючіка погано їсть і тільки вночі пробирається на кухню і виїдає своє і з киціної тарілки...
До речі мама поправляється, бо стала більше гуляти і ходити

Завжди дивись на речі зі світлої сторони, а якщо таких немає, натирай темні до тих пір, поки вони не заблищать. Древня китайська мудрість.