olgaLovan писал(а): Илона, та ты шо!!!Этот придурок?
Надеюсь, ты ему врезала (на словах)!
Вчора стоїмо з olgaLovan біля тротуару, в самій глибині де широка полоса з палісадничком, нікому не мішаємо, триндимо - тут йде дядько зі стафом, в якому вже йде пінка ротом і котрі починають верещати "Уйдите с дороги и уберите собаку" і гавкати дуетом.
На що ми резонно відповіли що Санта сидить спокійно і нікого не трогає, коли у вас неадекватна собака, то обходьте нас самі...
За що вислухали купу непристойностой в свою адресу. Чуть перелякалися, але зуміли відповісти

Провела Ольгу до зупинки - повертаюся назад і шось мене з середини гризе "чуйка" - що це не кінець

Таки да! Мене вже чекали - я це здалеку побачила!
Там трохи п"яненька компанія його стояла, котра бачила попередній конфлікт.
Я зателефонувала Максу, попросила вийти мені на зустріч з балончиком і сама поволі рухаюся з Сантою, песик обнюхує квіточки, какашки, дерева а в мене починає дерев"яніти шкіра на спині від страху.
На мене вся увага, мовчки слідкують!

Дядька вирішив взяти реванш, почав здалеку - почав верещати що зараз свого пса зпустить з поводка на всяких, які тут розходилися.
Таких я ми він пачками їсть. І вАще ми тут на районі самі круті.
Я почала кричати що зараз сама його покусаю - і вАще, я тя запам"ятала на районі, бо медсестрою у вендиспансері працюю і він постійний клієнт зі скидкою

Він обізвав мене жінкою легкої поведінки, я його - мужчинКою-істеричкою, який має вести тренінги з кофліктології.
Він запропонував вступити в близькі інтимні стосунки з моїми родичами, я відповіла що вони на кладовищі - чи не позичити йому лопати

Стаф сидить, виляє хвостом Санті

Моя собака також "лИбиться" - ніхто нікого кусати не збирається...
Народ збоку ухохативається, я веду гру - 2:0 .
Дядько запхав навушники собі і демонстративно розвернувся щоб йти. І тут стаф зривається з поводком у нього з рук...
Я в вухах почула звуки ієрихонської труби і голос архангела Гавриїла.
Всі просто завмерли... Сцена з "Ревізора"...

Пес підбіг, понюхав Санту, припав на передні лапки ніби запрошував погратися і весело підкидаючи попу помчав за будинок, народ рже, дядько ТАК кричав "Ка мне, Мухтар", що лопалися вікна!
Вся увага і так була до нас прикована, а тепер ще й така кУмедія

Дядько побіг за псом, а я на дерев2яних ногах пішла до пі"їзду - обіцяючи собі брати балончик і запасний памперс на прогулянки...
Вердикт - собаки таки розумніші за своїх господарів...
Я могла обійти і не провокувати конфлікт. Я могла не огризатися. Я могла по дорозі назад змінити маршрут.
А Макса з "грозним" балончиком я в ліфті зустріла
