UaVet - Форум

Пишу, наперед знаючи, що мені напишуть у відповідь. І все ж пишу, з надією на допомогу. Знаю також, що всі перетримки заповнені під зав"язку. Сьогодні зранку йдучи на роботу, біля церкви Покрови, що на вул. Личаківській, надибала на свою голову, на мокре, брудне двомісячне цуценя (дівчинку як і можна біло передбачати). Люблять у нас добрі люди робити "добрі" справи на церковні свята, такі як викидати малечу під церкву, чи труїти. Бідося бігала за всіма собаками, що проходили повз, і всіма людьми. ЇЇ всі жаліли і йшли далі, я не змогла... Зараз вона у мене на роботі, зігрілася і міцно спить. Дівчинці дуже потрібна перетримка. Якщо хтось може допомогти будьласка зголосіться!!! Фото з мобільного викладу ввечері.

Кажуть люди, що цуценят було троє!!! , і на вулицю їх викинули днів 5 тому.

Питання раз: чи розглядається варіант платної перетримки (обдзвонюю навколишніх бабульок-собачниць, б`ю на жалість, але жалість+якась копійчина могли б краще спрацювати, ніж просто жалість:)) і
Питання два: як виглядає цуценя, що з неї виросте? в чоловіка співробітниця думала про собаку, придивлялася до цього viewtopic.php?f=92&t=40831, але поки вона придивлялася, його забрали. Можна було б вашу малечу запропонувати.

Варіант безкоштовної перетримки навіть не розглядаю бо це утопія. Згідна платити тільки б хтось зголосився. А на питання, що з неї виросте то сказати важко, але думаю, що менше середнього. Зараз покупаю, висушу , сфотографую і ввечері викладу хоч якісь фото. Дівчисько направду симпатичне, тільки блохи доїдають, але з цим ми впораємось.

Такою була Люсі коли я її забрала з вулиці. тоді вона ще була дитиною дощу

, а тепер вона Люсі і виглядає так, коли зігрілась, поспала, поїла і трішечки покупалась


.
Я далі шукаю перетримку!!! Сьогодні мацьопство залишилось на ніч в моєму кабінеті. Що буде мені вранці не знаю, але думаю, що вона вночі буде чемною і охоронці нічого не почують. Люсі досить чемне дитя, не надокучлива, але не проти поспати на ручках. Дякую всім хто допомагає мені з пошуком перетримки і просто за дзвінки підтримки.
Дуже скоро нам потрібен буде піар. Піарні фотки постараюсь зробити як можна швидше

я в шоці.Така красота

така красуня!!!просто лялечка...буду просити одну людину, хоч надії і мало, та все ж...

Маля і справді гарнюнє. Сьогодні возила в ВетМед, зробили аналіз крові, обробились від бліх (бо доїдали малечу), також вкололи антибіотик. Проглистогонились, ще вранці в кабінеті і блювали всь дорогу поки їхали до ветеринара (вийшло суперово). Ветеринарний лікар Захар сказав, що Люсі десь від 2 до 3 місяців і судячи з усього вона буде середнього зросту ближче до великого. Дуже чемно витримала всі процедури. Важить 2 кг і 100гр. Аналіз крові не найгірший , але і не ідеальний: еритроцити, гемоглобін і лімфоцити занизькі, ну і зависокі еозинофіли і паличкоядерні нейрофіли (результат наявності бліх і глистів). Вірусних інфекцій ніби немає. Два дні чекаємо, їмо, спимо і їдемо знову робити повторний аналіз. Дівчаточка дуже потрібна перетримка!!! До п"ятниці вона буде в мене в кабінеті, а далі?????...

KBITKA » 01 авг 2012, 15:28

Оголошення з Ваш мазин:
Цуценя мал. породи візьму у добрі руки
тел.: (096) 454-0617
Возможно????

Собака будет крупной.

Люсі вже на перетримці в п.Фаїни з Тракту Глинянського, за що їй величезне спасибі. Головне, щоб її не з"їли кошенята п.Фаїни А щодо того, якою вона виросте, то зі слів лікаря, не маленькою це точно, а я не дуже розуміюсь на цуценятах, а мамочки її я не бачила. Завтра буду ще раз в ВЕТ Меді то ще раз поцікавлюсь.

Спали, їли, гуляли на повідочку, знайомились, при тому вьому,з котами в хаті і з сусідською кицею за сіткою-парканом. Грея "від гріха подалі", в основному, понюхає здалеку і ретірується. Патрік, навпаки - увесь час переслідує Люсінду, намагається доторкнутися...) Маленьку це так дістало, що вона, щоб йому надати сміливості, прикинулась сплячою, підглядаючи за ним краєм ока... мала хитруня сама незчулася, як таким чином заснула. Патрік навіть про Грею забув.) Он, годину тому довелось його винести з кімнати, бо Люська стала на нього переконливо гарчати... а сусіди ще ж сплять (тонка стінка).

Апетит у Люсі, нівроку. Їла курятинку, запивала бульоном, кашу, перемішану з філе, з'їла пару ложок сухого корму для цуценят, навіть картопельку (випросила... я не знала, чи вартує такій маленькій давати...). Але що мене найбільше вразило, прийшовши з прогулянки, вона просто накинулась на рибку в котячій мисці... не бачила, щоб так собачки рибу любили.
Маленька досить контактна, мила, слухняна, розумна.
Правда, дуже швидко змучується, коли гуляєм. Тоді бере повідочок в зуби і тягне мене додому, або різко лягає на тому ж місці.







Симпатюлька, правда ж?
У Люсі зараз дуже сумні оченятка.
Напевно, вона ще сумує за своєю мамою...

Картоплю неможна давати собаці, бо в собачому організмі нема ферменту, здатного розщепити картопляний крохмаль. І змішувати натуралку з сушкою не варто, може бути розлад роботи кишківника. Рибу морську - можна, річкову - ні. Дуже акуратно з кісточками треба, може проколоти шлунок. Бажання з’їсти все, що бачить і ще трошки, для цуценяти, яка ямовірно голодувала, є нормальним, буде від’їдатися, до того ж зростаючий організм
Розміщу фотки малечі на ВМ форумі. Авось...

Дякуємо за пораду в плані харчування, обов"язково скористаємось.
Тему з термінових, напевне, можна перенести в віддам.

Зізнаюсь, що описавши Люськине бажання наїстися всього і відразу, я якраз і розраховувала на корисні поради, тому я дуже вдячна Олені за короткі, але інформативні поради щодо харчування. Дякую! Я з дитинства завжди мала в себе собаньку, крім останніх декількох років... І жоден не їв і не просив картоплю або рибу, а це маленьке чудо... ...картопельку, правда, перемішану з філейкою, давала... , а рибка... рибка морська.
Може після глистогонки її потягнуло на таке? Вона ж у Наталі ті дні не голодувала! Наталя ще й мені впихнула, як я не відмовлялась, 200 гр. на харчі Люсінді... я з чоловіком перед тим, як її забрати, трохи скупила для дівчинки харчу.
На рахунок сухого корму, не вартувало, звісно, змішувати... Але я виявила таким чином, що Люська таки знає - що таке сухий корм, бо вона в першу чергу до тієї мисочки мордочку понесла... шмакодявочка мала... Яка ж вона симпатична! І чуттєва... вже ногу примощувалась мені лікувати.
Дякую за ВМ!

На мій погляд, Люсінда не буде вище середнього зросту.

Вчора я мала таке навколо Люськи... Прогулювала малу (більше на руках, ніж на шлеї) ) неподалік від дому. Якась бабулька, проходивши мимо і почувши, як сказала знайомій, що щенятко шукає добрі і відповідальні руки, прилипла до мене: "Віддай її мені!" Бабулька відразу не викликала у мене довіри... Я попросила її адресу, сказала, що ми з чоловіком самі завезем до неї додому, щоб переконатися в тому, що дівчинка знову не опиниться на вулиці... Адреси вона не дала... Я сказала, що я майже переконана в тому, що вона бере на перепродажу...
Що тут почалося! Бабуля скандалила з кожним, хто підходив до песика... Тут надійшов знайомий фотограф і сказав, що він шукає собі собачку... може б йому Люську взяти.... я сказала, що йому можу віддати хоч вже, бо знаю, що в надійні руки. Думала, що бабулька відстане ... Та де там! Бабка з кулаками до нього! На мене репує: "Як це, Ви йому даєте вже, а мені..." і т.д.")))
Підійшли дві жіночки... - їх спіткало те саме...)))
А тут ще хлопчик 11-12 років побіг за батьками, щоб я переконалась, що йому дозволяють брати...
Я тоді попросила знайому "сховати" мене з Люською у себе, поки та бабулька щезне, бо не хотіла, щоб вона "потьопала" за мною до мого дому.)))
А через хвилин 10 до мене підійшла жіночка, дочка якої підібрала з вулиці 4-х собачок (дочка зараз у відпустці, то вони з сином, як на роботу ходять до неї годувати, вигулювати...) і сказала, що ні в якім разі цій бабульці не можна давати в руки тварину - дочка її не пускає до себе через поріг, бо вона знущається над її домашніми тваринками. В неперевірені руки я ніколи б не віддала, та те, що я почула, тримає мене в шоці досі...

Думаю, серед того всього галасу, були голоси добрих і надійних ручок, та я притиснула маля до себе і "ретіровалась" з нею додому.

Моя подруга сварила мене вчора за те, що я не дочекалась батьків хлопчика. Та це було вчора! Тепер ви просто "приречені" прочитати моє наступне повідомлення!!!

Сьогодні наша Люсінда вже знайшла своїх господарів. Вона на протязі тижня поїде жити у Мостисько. До дуже добрих і надійних людей... вона їде до родини моїх добрих сусідів. Мене не було вдома, коли сусідка, каже, що ледь двері не висадила, хотіла Люську вже взяти, поки були з Мостиська...
Ще давніше бачила фотки майбутньої оселі Люсі. Там рай. Доживає мирно віку дуже старенький песик, є коти. Тварин дуже люблять - і батьки і діти (дорослі).
Я їх "пошантажувала" угодою.) "Нагрузила" зобов'язанням регулярно робити фото. На що вони відповіли, що чекатимуть нас з чоловіком в гості на регулярній основі: "От там собі самі і будете фотографувати!" На справді, все у них є, і фотоапарат в тому числі... так що все буде ок.
Наталі, Ви молодець, що спасли і оберігали дощову дівчинку!!!
Дякую, Велена, за допомогу з ВМ. Можна там зняти...
На ФБ я вже написала, і зняла вже свій телефон під її останнім постом... Зараз повідомлю на своїх сторінках в однокласниках і на mail.ru (під фото), в VK на своїй сторінці я ще навіть не встигла розрекламувати.
Потримаймо кулачки за дівчинку!
Нехай все вийде!!!

Тримаємо кулачки на руках і всіх лапках

Ну, а поки ми ще у Львові, то ще декілька кадрів звідси... Люська, чесно кажучи, вже так адаптувалась у нас, що шкода віддавати... Тапочки приносить, кросовки відносить, лапу подає... розуміє все на словах, без команди (шкода, камеру забрали вже). Але вона любить рити землю, тягати і гризти гілляки (мабуть, ще й тому, що зубки ростуть), енергія в ній обіцяє бити ключем! То їй потрібно те все, що буде в новому домі.

Люська-хитруська

Люсінда і Патрік. Грея за лідерство боротися відмовилась, тому її тут нема...

...або "хто в домі господар?"

...роздерті і рознесені по кухні паперові рушники, які Люсьці люб'язно подали з холодильника Грея і Патрік, ми тут виставляти не будем, але до архіву докладем.)

Ми купались, перед тим трішечки поплавали в тепленькій водичці.
сушились...а потім почали підтягуватись співчуваючі... то вони собі так думали, а ми з Люською обоє отримали задоволення - вона від водних процедур, а я від того, що ніхто не видирався з рук.))) Від тепленького фену ми теж не втікали!
Поседіли на сонечку. Потім ще поседіли.

...і пішли знову вимащуватись...)))...або "знайдіть собаку"
Після того, як Люсі обстежила мою горку, вона попросилась в хату, побігла нв свою подушку і вмить заснула. Коти в шоці.)

"Чорний бумер, чорний бумер"... Саме на такому авто Люсінда щойно від'їхала зі Львова до Мостиська. Свою знахідку прибігла, щоб встигнути провести, Наталя з подаруночками у вигляді м'яска і перепелиних яєць. Якщо Наталю після того виженуть з роботи, то... я винна, так і буде! Бо прощання дещо затягнулось. Познайомитись, погомоніти, пофотографуватись, попрощатись, та мало що ще...
Одним словом, Люську забрали від мене чим поскорше, коли побачили, що вона сильно прив'язується, щоб менше її травмувати. Вона ще маленька. Звикне і полюбить. Грея сумує. Останні дні вони з Люсі скооперувалися проти Патріка - вчили, як з дамами поводитись. Це виглядало дуже смішно, бо Патрік перший сприйняв Люську і подружився. Але дівчатка ж хитріші! Підбіжить Грея до Люськи, лапкою піддасть легенько вбік і вже несуться вдвох на Патріка. то він так і залишився з запитанням в очах: "Що сі стало?" Та й ліг собі відіспатися, замучили дівки своїми забавами.
Нові господарі раді, що Люсінда подружилась з моїми котами. Вони сподіваються на те, що їхній старий песик і рижий котяра ( виявилось, що у них свій один кіт) стануть для неї теж друзями. Своїми враженнями від ПХ може поділитись Наталя, я і так знаю, що вони СУПЕР! На стерилізацію Люсі привезуть до Львова. Думаю, у нас обов'язково буде можливість написати про життя Люсінди у новому домі.
Побажаємо гарної долі дитині!

Звітуюсь.) Люсінда доїхала до до свого дому на відмінно! Не тошнило і нічого такого іншого... Перед дорогою ми її передбачливо не годували, отож не мала причини. Всю дорогу вона їхала у Людмили на руках. Корзинка була зайва.) Роздивлялась по сторонам, цілувалась з молодою газдинею.
Зустрічала Люсі ціла родина - батьки, молодша сестра з чоловіком і дочкою-підлітком. Вона всім дуже-дуже-дуже сподобалась!!! Ай, ні... не те слово - вони в захваті!!! А найголовніше, что вона відразу сподобалась собачці Чапі. Чапа колись і сам був безхатченком. Вони його підібрали, коли йому було вже декілька років. Ніхто не знає скільки йому точно років, та він у них років ...надцять. Уточню на днях, самій цікаво, а я недочула... У Люськи власне, з Чапою на двох,озеро, вони викопали його, щоб пес міг купатися. Уточнюю - не ставок, а невелике озеро. Тварин, яких інші люди тримають, щоб їсти, вони не тримають, навіть циплят ( не тому, що вегетаріанці, а тому, що у них інший бізнес). Але харчування у Люсі таке, як треба - м'ясо, каші, яйца, кальцій у вигляді меленої яєчної скорлупи і т.д. Люся живе в теплі, ганятиме у себе на величезній власній території. Львівський зять, який скинув мені на мобільний декілька фоток дуже вибачався, що забув сфотографувати Люсінду в оселі і у її зеленому дворі. Згадав про прохання лише тоді, коли вечоріло і вони пішли оглядати разом з Люською і Чапою свою, трохи незавершену, новобудову. У мене особисто є фотографії маєтку, але не буду ж я на форумі викладати фотки, наповнені людьми. Але через пару тижнів він обіцяв це виправити. Викладаю 2 шт., де Люська з Чапою, в основному, для того, щоб показати нового її друга. За нього вона виросте більша, то точно!

Бачила сьогодні господарів Люсінди. Вони з захопленням розповідали про те, яка Люська розумниця і як всіх веселить. Вона встигає і "допомогти" на кухні по-господарці, і поганяти з Чапою по двору, любить покачатися і перепочити з ним на садовій гойдалці, а спати біжить в спальню... і завжди перша за всіх!

Люська виросла в дуууже велику (Рита була права!) 9-ти місячну, розумну, міцну, треновану службову собаку. Дитині дуже пощастило (а ще більше поталанило з нею господарю!) - вона займається улюбленою справою, слугуючи Батьківщині, доповнюючи дії свого господаря-друга. Вона й малою була розумакою. А тепер - нема їй рівних!)