Ластівки
Добавлено: 22 июл 2011, 10:43Бракує мені щасливих історій, але що ж поробиш, якщо оточуючий світ переважно дарує історії нещасливі. Доводиться створювати щасливі історії самому. Або, принаймні, бачити щасливі аспекти у неоднозначних ситуаціях. Життя таке насичене, що неоднозначних ситуацій не бракує, тож відточую "майстерність щасливого бачення".
Днями (у вівторок) дзвонить мені в обід теща (я на роботі, вона у мене дома - бавить дитину і котяче кодло). Каже, дуже треба пораду, бо на балкон впали дві ластівки, вона почула вереск і кинулася відбирати бідолах у котів. Балкон у мене такий, що бильця понизу глухі, тож котам, не схильним до вистрибування на поруччя, ми дозволяємо на балконі перебувати. На той момент повітряно-сонячні ванни приймала Чуня - божевільний бешкетник, знайдений на Цитаделі і привезених додому у відрі (viewtopic.php?f=91&t=27902). Чи то відро так їм назавжди психіку поламало, чи вони від природи такі загадкові - не відаю. Ластівки досі мною у суїцидальних нахилах на підозрювались, натомість трапилося це відразу після дощу і літали ці пискухи дуже і дуже низько. Так що, думаю, це Чуня-паразитка, виявила найкращі мисливські якості заловила пташок на льоту. Дивує, що двох одразу, та ще й таких моторних пташок, як ластівки - то ж не голуб, чи навіть горобець... Шкода, що я того не бачив... Як би там не було, теща, примчавши на верески, відразу відібрала і випустила одну ластівку, копняками загнала котів до хати і тепер не знає, що робити з другою, яку Чуня вже встигла по балкону потаскати...
Іду дивитись і розбиратись.
Теоретичний відступ. Стриж в принципі ніяк і ніколи не спроможний злетіти з землі. Для ластівки така можливість існує, але щезаюче мала. Для спрощення ситуації можна вважати, що ластівка теж ніколи з землі не "стартане". Дуже довгі крила і дуже короткі лапи. Що з цього випливає в моїй ситуації? А те, що утримувати ластівку у домашніх умовах тупо неможливо ні за яких обставин - клітка для неї смерть, вона живе у русі і з огляду на швидкість цього руху - просторів звичайної квартири їй малувато. Значить, якщо Чуня її скільки-небудь серйозно пошкодила - вихід один - евтаназія.
Приїхав, сидить на балконі, усі коти пасуться під дверима і сором'язливо відводять очі. Птаха вже не б'ється, не намагається злетіти, сидить тихенько у куточку. Заловив обережненько, общупую. Воно, дурне (ну а де ж там мозок поміститься-то?), видирається, при цьому дужжже відчутно дояпаючись - кігті тонюсінькі і, як на свої розміри, дуже сильні, але найслішніше - намагається дзьобнути мене отим плоским широким і м'яким дзьобом.
))
Обмацав - ціла, крила цілі, лапи цілі, ніде ні подряпинки, дихає нормально, верещить як різана, ще й мстиво обгадила мене.
Теоретичний відступ. Якщо знайдете стрижа або ластівку, що впали на землю з тих чи інших обставин (допустимо, що виглядажє вона цілою і неушкодженою) - єдине, чим ви можете їй допомогти - обережно узяти зі спини так, щоб притиснути крила до спинки - не пошкодити їх, щоб не билася і не вчепилася в руку пазурями - і підкинути на кілька метрів вгору. Якщо впаде назад - вам до ветеринара по евтаназію - поламана, потовчена, контужена чи хвора, ви нічим не допоможете - див. попередній "Теоретичний відступ". Якщо полетіла - ура, ви врятували істоту, сміливо вішайте значок на груди.
Отже, тре закинути птаху в небо. З балкону цього робити очевидно не хочеться, а раптом не полетить (точніше полетить з п'ятого поверху вниз и не вбік чи вгору), тоді присипляти, але завдавати зайвого болю перед присиплянням не хочеться... Іду у двір, буду жбурляти над травичкою. Воно верещить, в палець пазурями вчепилася намертво. Вийшов, кидаю, думаю, ну то як кину - здогадається відчипитись - де там! Висить на пальці. Узяв, так, як радив вище, у другому "теоретичному відступі", зі спини. Підкинув - полетіла!
Оть. Було приємно, в цілому історію вважаю щасливою.
Днями (у вівторок) дзвонить мені в обід теща (я на роботі, вона у мене дома - бавить дитину і котяче кодло). Каже, дуже треба пораду, бо на балкон впали дві ластівки, вона почула вереск і кинулася відбирати бідолах у котів. Балкон у мене такий, що бильця понизу глухі, тож котам, не схильним до вистрибування на поруччя, ми дозволяємо на балконі перебувати. На той момент повітряно-сонячні ванни приймала Чуня - божевільний бешкетник, знайдений на Цитаделі і привезених додому у відрі (viewtopic.php?f=91&t=27902). Чи то відро так їм назавжди психіку поламало, чи вони від природи такі загадкові - не відаю. Ластівки досі мною у суїцидальних нахилах на підозрювались, натомість трапилося це відразу після дощу і літали ці пискухи дуже і дуже низько. Так що, думаю, це Чуня-паразитка, виявила найкращі мисливські якості заловила пташок на льоту. Дивує, що двох одразу, та ще й таких моторних пташок, як ластівки - то ж не голуб, чи навіть горобець... Шкода, що я того не бачив... Як би там не було, теща, примчавши на верески, відразу відібрала і випустила одну ластівку, копняками загнала котів до хати і тепер не знає, що робити з другою, яку Чуня вже встигла по балкону потаскати...
Іду дивитись і розбиратись.
Теоретичний відступ. Стриж в принципі ніяк і ніколи не спроможний злетіти з землі. Для ластівки така можливість існує, але щезаюче мала. Для спрощення ситуації можна вважати, що ластівка теж ніколи з землі не "стартане". Дуже довгі крила і дуже короткі лапи. Що з цього випливає в моїй ситуації? А те, що утримувати ластівку у домашніх умовах тупо неможливо ні за яких обставин - клітка для неї смерть, вона живе у русі і з огляду на швидкість цього руху - просторів звичайної квартири їй малувато. Значить, якщо Чуня її скільки-небудь серйозно пошкодила - вихід один - евтаназія.
Приїхав, сидить на балконі, усі коти пасуться під дверима і сором'язливо відводять очі. Птаха вже не б'ється, не намагається злетіти, сидить тихенько у куточку. Заловив обережненько, общупую. Воно, дурне (ну а де ж там мозок поміститься-то?), видирається, при цьому дужжже відчутно дояпаючись - кігті тонюсінькі і, як на свої розміри, дуже сильні, але найслішніше - намагається дзьобнути мене отим плоским широким і м'яким дзьобом.
))Обмацав - ціла, крила цілі, лапи цілі, ніде ні подряпинки, дихає нормально, верещить як різана, ще й мстиво обгадила мене.
Теоретичний відступ. Якщо знайдете стрижа або ластівку, що впали на землю з тих чи інших обставин (допустимо, що виглядажє вона цілою і неушкодженою) - єдине, чим ви можете їй допомогти - обережно узяти зі спини так, щоб притиснути крила до спинки - не пошкодити їх, щоб не билася і не вчепилася в руку пазурями - і підкинути на кілька метрів вгору. Якщо впаде назад - вам до ветеринара по евтаназію - поламана, потовчена, контужена чи хвора, ви нічим не допоможете - див. попередній "Теоретичний відступ". Якщо полетіла - ура, ви врятували істоту, сміливо вішайте значок на груди.
Отже, тре закинути птаху в небо. З балкону цього робити очевидно не хочеться, а раптом не полетить (точніше полетить з п'ятого поверху вниз и не вбік чи вгору), тоді присипляти, але завдавати зайвого болю перед присиплянням не хочеться... Іду у двір, буду жбурляти над травичкою. Воно верещить, в палець пазурями вчепилася намертво. Вийшов, кидаю, думаю, ну то як кину - здогадається відчипитись - де там! Висить на пальці.
Узяв, так, як радив вище, у другому "теоретичному відступі", зі спини. Підкинув - полетіла! Оть. Було приємно, в цілому історію вважаю щасливою.
