UaVet - Форум

Ось такий у нас хлопець:




Загальний стан можна з натяжкою оцінити як задовільний. Їмо, приймаємо вітаміни, колемося імуностимуляторами. Сьогодні йдемо до вета на огляд та педікюр
Психічний стан теж значно кращий, песик бігає за ногами, виляє хвостиком, все йому цікаво, дуже любить сидіти на руках, мужньо переносить купання, уколи і чистку вух.
Щодо виховання - треба попрацювати...Спимо в туалетному лотку, в туалет ходимо на підстилку...
Будемо соціалізувати...Головне щоб із здоров"ям все було добре...

Таня, а він у Вас красень
Сподіваюсь зі здоровям все буде добре в нього!

Обидва попали в чудові руки! Повезло собачкам!

Танюша, я дам твой телефон девочке - она хотела собаку для свекрови. Про историю собачек знает, не пугает.

Карина, по тем собачкам давать лучше телефон Наташи или Марины.

Думаю, віддавати його ще рано. Були вчора у вета, загальний стан здоров"я - у нормі, мається на увазі внутрішні органи. Потребує, правда, "косметичного" ремонту - очі, зуби, вуха, лапи - все потрібно капати-чистити-мазати-протирати. Дали глистогонку, через десять днів - повторно, далі будемо думати про вакцинацію.
Відносно поведінки - вчора пацан погнався за моїм котом! А також вночі попісяв у лоток з наповнювачем...Правда зранку сьогодні якийсь сумний - може це глистогонка так діє?
P.S.Назвала я його Санчо

Це дуже гарні новини!
Маєш сентимент до іспанських імен

Тань, а вет не говорив який приблизно вік у собацюри?

Классное имя.

косметичного" ремонту - очі, зуби, вуха, лапи - все потрібно капати-чистити-мазати-протирати. Дали глистогонку, через десять днів - повторно, далі будемо думати про вакцинацію.

все это нормальный хозяин всегда сделает для собаки и сам.
Как все .
Если хорошие люди, может отдать?

Halya писал(а):Тань, а вет не говорив який приблизно вік у собацюри?

Так, забула написати, вет сказав років 5, але Наташа з Марінкою оцінили його максимум на 3.

joulu писал(а):Це дуже гарні новини!
Маєш сентимент до іспанських імен

Вет пропонував "Мауглі", але мені Санчо якось респектабельніше звучить

Привіт від Санчо:




Хлопець почувається значно краще, їсть добре, грається з котами, бігає за ногами. В квартирі в туалет ходить в одне місце. Поки що морально готую його до "виходу в люди" - одягаю поводок і намагаюсь водити його по квартирі.
Але психічний стан залишається досить хитким - коли бачить як я одягаюсь - розуміє, що збираюсь кудись йти (а може і його кудись нести) і в нього починається паніка - забивається в кут, ні на що не реагує, буквально тремтить від страху. Те ж саме - коли ввечері повертаюсь.
Думаю, йому потрібен господар, який більше часу зможе з ним проводити, він же - справжня собачка-компаньйон.
Не знаю, як зможу його віддати

Ой а як хлопець повеселів!!
Може він боїться того, про що писала Halya? Ніг та взуття?

joulu писал(а):Може він боїться того, про що писала Halya? Ніг та взуття?

я теж про це подумала

Є таке. Як бачить чорні чоботи - впадає у ступор. Я намагаюсь підходити його гладити, щоб він розумів, що небезпеки більше немає.

chucho писал(а):Є таке. Як бачить чорні чоботи - впадає у ступор. Я намагаюсь підходити його гладити, щоб він розумів, що небезпеки більше немає.

може треба просто чимось відволікати? так, щоб ніяк взагалі не акцентувати увагу, продовжувати робити щось, не звертаючи уваги на страх. на приклад, бавитись в улюблену гру - і пройтися мимо чоботів (чи місця, де вони лежать). але так, щоб собака спершу взагалі нічого не помітила і не звернула увагу - тидаючи іграшку, щось смачне, гладячи і т.п. - не інтенсивніше і не менше, ніж завжди. коли зовсім освоїться - наступного разу почати бавитись і часом присідати ближче до тих чоботів, чи робити якийсь з перших рухів, які завжди робите, перш ніж взуваєтесь. але так, щоб тут же переключити увагу пса на щось інше.
взагалі суть подолання твариною любого (нераціонального) страху - привчати до джерела страху потрошки, а як нагорода за кожен найменший крок собаки в кращу сторону - забирати те джерело (тут якраз більшість найбільше помиляються: коли собака перестає труситись, при вигляді об'єкта/ситуації, якого боїться - треба зразу ж зробити перерву, а багато хто, зрадівши, пробує підсунути тварині об'єкт страху ще ближче, думаючи що вона вже освоїлась і можна рухатись далі).

Санчо переїхав до моїх батьків, в Золочів.
Склалося так, що мені потрібно було більше часу проводити з рідними і я вирішила на Паску поїхати до батьків із Санчиком. Не знала як все складеться - варіантів було два : або батьки його залишать собі, або буду ось так з ним подорожувати...Про те, що доведеться його комусь віддавати думати я не могла.
Батькам Санчик припав до душі...так що тепер він золочівський пацан...Живе в компанії песика і двох котиків, у нього в розпорядженні ціле подвір"я і коридор у будинку. Навчився ходити в туалет виключно на вулиці. Коли я з ним гуляю - гордо біжить поруч
Правда з татом стосунки не складаються...досі його боїться.
Зараз всерйоз замислилась над стерилізацією, думаю в Золочеві немає таких спеціалістів...Доведеться їхати у Львів...
І знову стрес...
Коли приїжджаю - очі у Санчика повні докору і образи Для нього я - зрадниця...

Ти, Чучатко - спасителька його!!
Дуже прикро що ті бідаки бояться мужчин... Моя фантазія дуже вже недобрі картини вимальовує

В счастливые? Ура!!!

Уф...Думаю, вже можна!

Таня,спасибо за Санчо! Переношу в счастливые