UaVet - Форум

Та кошка, что была извлечена мною из подвала - такая же самая Маркиза, как два года назад (ну вы помните...).
После операции будет готова к пристройству, имейте в виду. Характер уточняется.
Полудлинношерстная, хвост пушистый.

Только уж когда дело дойдет до отдавать - Вы уж, пожалуйста, отдавайте, а не

как два года назад (ну вы помните...)

Оки, при ближайшей возможности сделаю на всех объявки... Бум пиарить...

Повторяю опять - я ГОТОВА отдавать всех подобранных, бо больше не выдерживаю такой нагрузки. Они стали драться и гадить где попало, такого раньше не было. У меня просто больше нет сил, ни моральных, ни физических. Помогите с пристройством, пока я просто не спятила от двух десятков кошек.

Эмма, я там смайлик нарисовал. Типа, шутка, понимаете?
Конечно, поможем, чем сможем. Но! Это ж не одной минуты, не одного дня и даже не недели дело... Извините, но раньше думать надо. Как правило всегда есть как подумать раньше.
Но - поможем. Знать бы только как...

vivi писал(а): раньше думать надо. Как правило всегда есть как подумать раньше.

Умом понимаю, но сердцу не прикажешь...
Как вижу, что кошке плохо - одно в голове - как помочь, как спасти...

Маркиза умерла сегодня на операции по стерилизации в ЛКП Лев. Делал Михайло Дацишин, ассестировала Ольга (фамилию не помню, уточню, НУ ВЫ ЕЁ ЗНАЕТЕ).
Присутствовала на операции от начала до конца. Операция прошла нормально, уже зашивали, как вдруг кошка стала рано выходить из наркоза, Миша сказал "добавь ..что-то", я не спец, не запомнила, потом началось прерывистое дыхание, подёргивание,потом запал язычёк, я дышала ей в ротик, потом остановка сердца, потом Оля ПОШЛА за адреналином в другую комнату, потом Миша массировал сердце, потом...вообщем, не знаю, что описывать, что нет, не мне судить, говорят, сами не поймут в чём дело, короче, кошки нет.
Выводы я сделала.
Конечно, так бывает. Умирают на операционном столе очень часто и порой по неизвестным причинам. Наверное, я не вправе никого обвинять - до этого всё было нормально с операциями моих кошек и других. ПРОСТО НЕ ПОВЕЗЛО.
Именно мне. Именно сейчас, когда у меня и без того сложная ситуация. Значит, такая я невезучая.
Короче , народ, разбирайте моих кошек, пока они живы. И я тоже. Ибо с такими стрессами моё любвеобильное сердце долго не выдержит.
Всё. Счас придёт сын с лопатой, пойдём хоронить.

koshmam15 писал(а): Миша сказал "добавь ..что-то"
......
потом Оля ПОШЛА за адреналином в другую комнату

Еммо, я дуже вибачаюсь, що лізу у такий час, проте ви несправедливі до Олі.
"добавь что-то" і "пошла за адреналином" - Оля пішла за антиседином - препарат, якого напевно ніколи не буде в моїй аптечці, хоча іноді він буває дуже потрібний. В силу того, що 10 мл. коштує поза 100 євро. От за цим препаратом (власним, а не лкп-шним!) і пішла Оля, оскільки був варіант гострої алергічної реакції на наркоз. Звісно, там, на місці, мене не було і причини проблеми я дізнатись не можу, але в силу того, що я з"ясував - для Маркізи робили усе, що могли. Оля насправді дуже непогана людина і до тварин відноситься зі щирою турботою. Якщо у Вас склалося інше враження - за цих обставин я Вас розумію, але не можу не наголосити, що Оля все-таки не байдужа і не безвідповідальна до тварин. А слова... Ну, я теж буває вдаюся до дещо цинічних слів, це ж не значить, що я не люблю тварин...

Щиро співчуваю!

Але є моменти, яких не розумію:

Присутствовала на операции от начала до конца.

При всій своїй "просунутості" в плані ветиринарії ніколи не була присутня на операції, чесно кажучи, навіть в голову таке не приходило. А Ви завжди присутні при стерилізації? Навіщо?

Умирают на операционном столе очень часто

Та ні, за статистикою при стерилізації - одна на тисячу. Вам справді просто дуже не пощастило. І Вам, і бідній Маркізі

sola писал(а):При всій своїй "просунутості" в плані ветиринарії ніколи не була присутня на операції, чесно кажучи, навіть в голову таке не приходило. А Ви завжди присутні при стерилізації? Навіщо?

Під час останньої "моєї" стерилізації в ЛКП я запитав дозволу і Максим не заперечував - я також був присутній при стерилізації від початку і до кінця... Дозволять наступного разу - буду присутнім і наступного разу. Не те, щоб я всерйоз збирався навчитись цьому - це нераціонально і навіть дещо безвідповідально було б з мого боку - професіоналом я явно в цьому житті не стану, а самовпевнений аматор - це просто небезпечно. Але! Я знаю, що не розгублюся у випадку усіляких непередбачуваних випадках, а зайві знання не завадять. Ну й цікаво, звісно...
Мораль, присутність сторонньої особи під час операції у відповідному стерильну вбранні і не лізучого пальцями у процес аж ніяк не спричинить смерті того, кого оперують...

Мораль: присутність сторонньої особи під час операції у відповідному стерильну вбранні і не лізучого пальцями у процес аж ніяк не спричинить смерті того, кого оперують...

Але може спричинити нервовість хірурга, можливо, навіть підсвідому. Я би теж не хотіла, щоб до мене в кабінку для синхронного перекладу хтось приперся...

це нечесно - перекладати провину на Емму. Тим паче, Міша дійсно досвідчений хірург.

А я не перекладаю провину. Просто не розумію, який сенс аматору бути присутнім при операції?
Минулого тижня Л.Д. сама, без асистента, стерилізувала мою Умберту. Страшенно довго. А я намотувала круги по Любінській. Але нам не прийшло в голову записувати мене в асистенти.

Я сама не могу объяснить. почему я напросилась на операцию. Сейчас можно было бы упирать на шестое чувство. Тогда я сказала - для закалки духа, решила для себя попробовать, выдержу ли такое зрелище. Стояла молча в уголке.
Я думаю, для врача-профессионала сторонние люди на операции не мешают - ведь много операций проходит в присутствии студентов, например. Если врач знает, что делает - никто ему не помеха.
Курач сказал мне сегодня, что, действительно, случай один на тысячу - молодая, здоровая кошка, стандартная операция, ну почему именно мне с Марочкой так не повезло? Я так её спасала...