UaVet - Форум

26.01. пішов на Райдугу наш Борман. Ви могли його пам"ятати по старих наших фото. для Боксерів 11 років не так вже і багато. Але дітьониш дуже ослаб останнім часом. Він переніс за ці роки 6 наркозів, хворів, але все одно це для нас дуже страшна несподівана подія. Борманяка був найкращою собакою. Лагідним і веселим, добрим і надзвичайно людяним. Поки що я навіть боюсь іти шукати його фото в архіві. ..
Бережіть ваших улюбленців!

І згадайте добрим словом нашого друга Бормана. Нехай справді там, де Веселки-Райдуги, він буде молодим і здоровим і зустрінеться з іншими своїми побратимами, які там, а ми звідси зігріватимем його теплом наших спогадів і наразі сліз.

Еще острее одиночество
Мне сердце колет хладным жалом.
И в маленьком моем сообществе
Одной Душою меньше стало...
- Всего-то горя, - кто-то вымолвит, -
Не человек ушел - собака,
У смерти никого не вымолить,
И, право, стоит ли так плакать?
Но слезы катятся упрямые,
И боль пульсирует упруго,
Когда стою у края ямы я,
Где упокою тело Друга.
Моя Прекрасная Собака!
Ну как не плакать? Как не плакать?

саме через Бормана почалось наше непросте, але таке сповнене їхнього котячо-собачого тепла життя. Перші дружби з дворнягами, Джуля і Тюбітейка так і залишились з нами. Борман знайшов наших Вєню і Мотю викинутими місячними кошенятами в коробці в кущах, де до наступного ранку вони б не вижили. Борман сприйняв Нисю, яка вже чекає його на Райдузі. Він пускав в дім всіх собак, які були на перетримках, і навіть поступався їм своїм лежаком, диваном та мисками. Він дозволяв новим котам пити його воду і плутатись у нього між ногами. Він навчив мого чоловіка кошатника поважати собак. Він настільки любив нас, свою сім"ю і мою маму, що нереально переживав кожного разу, якщо доводилось кілька годин проводити без людей. Він навчив мого сина ходити, а саме головне, навчив його бути людяним і любити тварин. І Стю, коли виросте, обіцяє стати ветеринаром, щоб лікувати всіх хворих звірят.

Так жаль Мои искренние соболезнования!
Держитесь...

Це дуже важкий для Вас час, такий сумний.
Тримайтесь...

мои соболезнования
Ваш Борман прожил достойную счастливую жизнь. На радуге он будет молодым прекрасным здоровым псом, будет любить и оберегать вашу семью и там.

Мои соболезнования...

Держитесь, хотя никакие слова тут не помогут. Он прожил 11 лет, для крупной собаки это солидно. И, главное, что прожил в любви и тепле ваших сердец.
Как поживает Тюбитейка? Я ее помню.

Соболезную

Оксанко, співчуваю!

Оксана, помню вашего Бормана еще по догги такой рыженький парень и мальчишка под ним. Примите мои самые искренние соболезнования в связи с потерей друга
Беги Борман на Радугу теперь ты здоров, молод и силен...

Держитесь! Вы были счастливы вместе! Борман всегда будет жить в Вашем сердце и согревать его! Беги, пес...
Пусть Вам придет утешение! А Ваш сынишка будет здоровым и счастливам парнем!

Тримайтесь!

Оксаночка, не поверила своим глазам, когда увидела здесь темку
Держитесь!
Соболезную и плачу вместе с Вами
Помню Борматусика...такой сладкий мальчик..............был
Просто нет слов.....обидно...горькоя...тяжело.........
Как жаль, что закончилась такая яркая страница из жизни, в которой отныне не будет Бормана


Пусть бежит, зайчик...мягких ему облачков..............

мягких облачков тебе, Борман. Беги большая, умная, добрая и мудрая Собака!!!! ты был лучше,чем многие человеке на этой Земле

Дякую, дівчата


Тюба зараз у Львові. А от Джульєта страшно скучає за Борманом.
Котам легше. Вєня і Мотька - справжні бандитки і ведуть себе на дачі як повноцінні кицьки - не вірте, що стерилізація пригнічує щось там у котів - полюють, ганяють сусідських котів.
Шварц і Бася тут в Києві - здружились і ходять тепер як Інь і Янь - наглі, веселі, лагідні.

Навіть не знаю, якби не вони, як би ми пережили втрату Бормана.

Оксан, прекрасно тебя понимаю. Найта тоже скучает за Каримом. Первую неделю выла дома, когда оставалась одна. Кошка Маруша по сей день ходит по квартире, кричит и ищет его... Как невыносимо больно их терять

Соболезную.