Дія перша
Минулої неділі я побачила її під Ратушею. Не побачити було важко - велика вагітна руда сука лежала просто під вікнами у Садового і, здавалося, ось-ось збиралась народити йому штук 12 цуценят. Виявилось, що вона вже не перший день крутилася в центрі, але, як тільки я через годину домовилась про приїзд лікаря і стерилізацію, собака зникла. Просто розчинилась. І ніхто її більше не бачив.
Дія друга
Сьогодні під час екскурсії раптом побачила, що мої німці більше мене не слухають, а фотографують щось в кущах біля Івана Підкови. Зазирнула - наша сука, вже з дітками. Довкола - купа всякого сміття, що його якісь добросердні львів"яни вважають собачою їжею. На питання німців, чи це нормально для центру Львова і куди дивляться зоозахисники, засоромлено мовчала.
Дія третя
Позбувшись туристів, організувала групу захвату: elis, velena - дуже дякую! О шостій годині собачка, яку вирішили назвати Адель, бо вона теж "центрова" дівчина, і її діти (до речі, ніяк не дорахуємось, чи то 8, чи то 9) вже були на перетримці на Левандівці.
Дія четверта, трагічна.
Оскільки цуценятам зараз максимум 5 днів і з огляду на загальну ситуацію (десятки цуценят, нуль бажаючих) я прийняла рішення і запросила на завтра лікаря для гуманної евтаназії. Бо жодних перспектив на прилаштування, на жаль, не бачу.
_______________
Мама Адель вже в машині перед відправкою на перетримку
20141011_ 012.jpg
Смертники
20141011_ 006.jpg
20141011_ 010.jpg