UaVet - Форум

Шановні форумчани, дуже потрібні поради!!!
Трьох маленьких кошенят підкинули у підвал, двох хлопчиків і дівчинку. Дуже довго думали, що кошенят двоє, бо виходили поїсти тільки хлопці, завжди, трохи дикуваті, але при бажанні можна було їх взяти на руки... але одного разу, поки хлопці їли, із щілини з"явилась маленька лапка, хапнула шматочок м"яса і зникла, отак і дізнались про існування третьої.
Хлопці давно прилаштовані у хороші сім"ї. Дівчинку було дуже шкода залишати саму, знайшлася жінка, яка змогла взяти її в руки і донести до квартири.
Уже місяць мала живе у квартирі. Спочатку сиділа за шафою, потім почала виходити. Зараз з котами грається, бігає по хаті... а до рук - ніяк, тільки бачить, що до неї наближаєшся - зникає відразу. Дві спроби її зловити завершились печально - роздертими руками і прокушеним плечем
Що робити?? Як її приборкати?? Сама вона на контакт йти не бажає. Підкажіть!!!

Kozya писал(а):Шановні форумчани, дуже потрібні поради!!!
Трьох маленьких кошенят підкинули у підвал, двох хлопчиків і дівчинку. Дуже довго думали, що кошенят двоє, бо виходили поїсти тільки хлопці, завжди, трохи дикуваті, але при бажанні можна було їх взяти на руки... але одного разу, поки хлопці їли, із щілини з"явилась маленька лапка, хапнула шматочок м"яса і зникла, отак і дізнались про існування третьої.
Хлопці давно прилаштовані у хороші сім"ї. Дівчинку було дуже шкода залишати саму, знайшлася жінка, яка змогла взяти її в руки і донести до квартири.
Уже місяць мала живе у квартирі. Спочатку сиділа за шафою, потім почала виходити. Зараз з котами грається, бігає по хаті... а до рук - ніяк, тільки бачить, що до неї наближаєшся - зникає відразу. Дві спроби її зловити завершились печально - роздертими руками і прокушеним плечем
Що робити?? Як її приборкати?? Сама вона на контакт йти не бажає. Підкажіть!!!

В даному випадку-наявність котів-це мінус. В мене такі дикуни були, згодом, вони через декілька місяців до рук йшли з горем пополам, але більше тянулись до котів, у зграї-їм нікого не треба. Це мій досвід. А потім, у господаря, де не було котів, вони й до господарів йшли.

може її в кліточку посадити знайти для неї перетримку без котів - із області фантастики

мне наоборот котенок помог с приручением необузданной Соньки.
я играла с ручным котенком у нее на глазах, гладила ее, та с интересом наблюдала. Соня видела, что я не причиняю вреда ее сородичу, и успокаивалась.
правда в двоем, они были не долго.
не нужно насильно приручать. нужно садится, играть всякими веревочками со стадом, дикарка со временем тоже присоединится.
главное никакого насилия. сначала игры, потом легкие поглаживания, потом только брать на руки, когда котенок начнет привыкать.
если котенок -подросток, то на это уйдет не мало времени..

светик писал(а):мне наоборот котенок помог с приручением необузданной Соньки.
я играла с ручным котенком у нее на глазах, гладила ее, та с интересом наблюдала. Соня видела, что я не причиняю вреда ее сородичу, и успокаивалась.
правда в двоем, они были не долго.
не нужно насильно приручать. нужно садится, играть всякими веревочками со стадом, дикарка со временем тоже присоединится.
главное никакого насилия. сначала игры, потом легкие поглаживания, потом только брать на руки, когда котенок начнет привыкать.
если котенок -подросток, то на это уйдет не мало времени..

+1

И я поделюсь опытом, хоть и не большим, но все же. ЕЕ нужно вобще изолировать от других котов, не в клетку, а в другое помещение. Тогда только она социализируеться. Я за 2 недели к котятам дикарям подступиться не могла, а как только розсадила-на второй день гладиться давались, за 4 дня с рук не вылазилки. А потом когда обратно их свела, они все ровно мне доверяли как маме.

лучше отделить от других котов! у меня, когда появились дикуны, я одну комнату максимально очистила от мебели, чтобы им некуда было спрятаться. и общалась с ними, ночевала в этой комнате.

с дикунами нужно разговаривать, заглядывать в глаза (они этого не переносят:), играть мышкой на удочке (на расстоянии, тогда выходят), и ловить-тискать (конечно, если кот не трясется при этом от страха, есть и такие).
важно не терять время!!! если до 4 мес. не приручите, дальше будет еще сложнее

хотя если женщина смогла без переноски донести ее до квартиры, то это в принципе не дикунка ) просто нужно уделять ребенку максимум времени

если отделить от котов, не известно, как на психику повлияет одиночество.
с сородичами дикарям иногда спокойнее. т.б. Ваш котенок, как и моя, считает котов семьей.
считаю что от котов отделять можно тогда, когда в доме мини-приют. если пара котов всего, то проблеме социализации они не помешают, а наоборот.

а внимание уделять нужно в любом случае.
я поздними вечерами( только тогда Сонька выходила) лазила на животе по полу, что бы не казаться такой страшной, и играла с ней. и так, не меньше 10-14 дней.
потом она сама комне заигрывать начала. сейчас во мне души не чает, а посторонних боится как огня. в жизни не выйдет, когда у нас в гостях кто-то. вот это проблема серьезнее..((
правда мою боброловкой ловили. взять ее на руки, не мог никто.